Бруно Ферреро

Кожного дня, який дарує нам Господь, ми з маленьких фрагментів – із наших думок, намірів та вчинків, наче із окремих кольорових скелець, самі викладаємо мозаїку власного життя. І тільки від нас залежить, чи гарним вийде малюнок. Можливо, коротенькі притчі Бруно Ферреро допоможуть нам у цій копіткій праці. Для широкого кола читачів.

Як розповісти людям про Бога, як допомогти їм знайти дорогу до Нього? Для цього не обов'язково студіювати глибокі богословські трактати. Ця збірочка коротких історій допоможе кожному, хто її прочитає, відкрити своє серце Господеві; бодай на крок наблизить до Нього. Адже Бог живе там, де ми дозволимо Йому увійти. «Стою при дверях і стукаю», — каже Господь. Відчинити двері — це вже наш обов'язок. Дл...

Немов спокійна ріка, плине у нас життя. І це справді диво із див. Але ми до цього звикли... А проте кожен день для нас — наче новий дар, наче чиста сторінка, на якій маємо змогу щось записати. Треба лише довіритися Богові... Книжечка ця навчить нас зупинятися, аби, вслухаючись у себе, ми знову повірили, що Бог прийде спасти нас. Для найширшого кола читачів.

Навіть кола на воді від перестиглої сливки, яка впала в ставок, можуть багато що змінити. Що вже й говорити про чергову книжечку Б. Ферреро, що її пропонуємо нашим читачам... Дуже часто ми потребуємо маленького поштовху, щоб вирішити якусь проблему, щирої усмішки, щоб налагодити стосунки, доброзичливого слова, щоб здолати смуток, а чи й короткої історії для душі, аби змінити своє життя... на краще...

Можливо, для того, щоб показати людям, якою ж простою є Істина, Христос промовляв до них притчами. У казці міститься щось подібне: простий сюжет, герої. Але кожна з них непомітно підводить до Істини. ..."У неділю, прийшовши з церкви, жінка готувала обід. Її чоловік вирішив покпити з неї і спитав: – Чи ти могла б переповісти те, що сказав нині отець на проповіді? – Я вже не пам’ятаю, – зізналася жі...

Ми прагнемо пізнати Бога з погляду філософії і богослов'я, а мала дитина бачить Його усміх у щасливій посмішці старенької, що сидить у парку. Ми хочемо замінити вечірнє читання казки для дитини магнітофонним записом, але дитя потребує нашого голосу і нашого дотику, як і Господь потребує щирих, не завчених слів нашої молитви і відвертої розмови з Ним. Ми хочемо, щоб наше кохання було наче міцне дер...

Ця книжечка м?стить коротеньк? притч?, що супроводжуються к?лькома думками - маленькими ?п?гулками? духовної мудрости. Достатньо одн?єї ?п?гулки? на день, аби замислитися над минущим - в?чним, фальшивим - справжн?м. Замислитися - ? зм?нити на краще себе - св?т довкола.

У цій книжці зібрано короткі, але такі милі нашому серцю історії на кожен день. Ці оповідання — наче промінчик сонця, що освітлює і зігріває душу. Досить уважно прочитати, замислитися і можна побачити, як над нами відкривається небо. Тоді стає так легко жити, і з'являються сили, щоб змінити на краще себе і весь світ довкола.

Кожного дня, який дарує нам Господь, ми з маленьких фрагментів – із наших думок, намірів та вчинків, наче із окремих кольорових скелець, самі викладаємо мозаїку власного життя. І тільки від нас залежить, чи гарним вийде малюнок. Можливо, коротенькі притчі Бруно Ферреро допоможуть нам у цій копіткій праці. Для широкого кола читачів.

Як розповісти людям про Бога, як допомогти їм знайти дорогу до Нього? Для цього не обов'язково студіювати глибокі богословські трактати. Ця збірочка коротких історій допоможе кожному, хто її прочитає, відкрити своє серце Господеві; бодай на крок наблизить до Нього. Адже Бог живе там, де ми дозволимо Йому увійти. «Стою при дверях і стукаю», — каже Господь. Відчинити двері — це вже наш обов'язок. Дл...

Немов спокійна ріка, плине у нас життя. І це справді диво із див. Але ми до цього звикли... А проте кожен день для нас — наче новий дар, наче чиста сторінка, на якій маємо змогу щось записати. Треба лише довіритися Богові... Книжечка ця навчить нас зупинятися, аби, вслухаючись у себе, ми знову повірили, що Бог прийде спасти нас. Для найширшого кола читачів.

Навіть кола на воді від перестиглої сливки, яка впала в ставок, можуть багато що змінити. Що вже й говорити про чергову книжечку Б. Ферреро, що її пропонуємо нашим читачам... Дуже часто ми потребуємо маленького поштовху, щоб вирішити якусь проблему, щирої усмішки, щоб налагодити стосунки, доброзичливого слова, щоб здолати смуток, а чи й короткої історії для душі, аби змінити своє життя... на краще...

Можливо, для того, щоб показати людям, якою ж простою є Істина, Христос промовляв до них притчами. У казці міститься щось подібне: простий сюжет, герої. Але кожна з них непомітно підводить до Істини. ..."У неділю, прийшовши з церкви, жінка готувала обід. Її чоловік вирішив покпити з неї і спитав: – Чи ти могла б переповісти те, що сказав нині отець на проповіді? – Я вже не пам’ятаю, – зізналася жі...