Дмитро Кешеля - автор 5 книг. Из известных произведений можно выделить: Родаки, Дай сили заплакати, Терен зацвів. Все книги можно читать онлайн и бесплатно скачивать на нашем портале.
НЕВГАМОВНІ НЕБЕСІ ПІД ВІЧНИМИ НЕБЕСАМИ В українській літературі так ніхто не пише. На таке читання рідко щастить. «Які сильні натури і як красиво вони живуть», «Ні, неможливо таке витерпіти», «Який колоритний текст», — налітають думки. І вже хочеться зустріти отого невгамовного і не по літах мудрого Митрика, без якого роману не було б. І почути голоси родаків, без яких не було б такого Митрика. І ...
«Боже великий, дай мені сили заплакати… дай мені духу пережити цю трагічну обставину, яку не можу змінити», - благав герой цієї щемливої історії над труною коханої. І в ті хвилини світ «непізнаної радості, незбагненної таїни, краси і ніжності… бентежних сподівань і далекосяжних мрій», який недавно ще так солодко йшов їм із Віоланною назустріч, «раптово зімкнувся… мертвою хвилею… і невимовною тугою...
Терпко розцвітає терен. Чіпко тримається корінням землі. Уперто впирається вітрам. Морози йому — ніщо. Багато бачив і витерпів він під копитами часу. Жодна сила не змогла винищити його. Уміє захищати себе терен. Обережним треба бути з ним — колючий. Мудрий він у своїй недоступності. Дивну силу має. Вабить очі й притягує думку. Красивий терен, коли цвіте. Манять до себе його ягоди, що пахн...
Новая книга украинского прозаика Дмитра Кешели составлена из двух повестей и нескольких рассказов. Своеобразный поэтический язык, занимательность повествования, использование автором фольклорных традиций своего народа отличают вошедшие в сборник произведения. Это книга о людях Закарпатья, о прошлом и настоящем удивительного края, богатого легендами, песнями, сказками.
Дмитрик з Павлом усе-таки заколядували в діда Пастеляка, якого їм було велено обминати, бо всі біди — від нього. Різдвяний голос родинності навернув їх до отого вовкуватого діда, хоч і страх проймав від самої думки про нього. Справді дивним був Василь Пастеляк — «мовчазний, нелюдяний, з печаттю вічного невдоволення, а інколи й жорстокості». Таким знали його і не любили такого. Він люто карав...