Марина Гримич
Магдалинки
1
Щосуботи на стоянці, що належала центру релаксації «Орієнтал-клаб», розігрувалася одна й та ж сама вистава, яку з вікна з цікавістю дивилися працівники клубу.
За десять десята на майданчик акуратненько заїжджав життєствердно-зелений «фольксваген-гольф», бездоганно паркувався, і звідтіля виходила приваблива особа жіночої статі у розквіті свого віку. Одяг, завжди застебнутий на всі ґудзики, ідеально припасований до фігури й ідеально відпрасований, за стилем нагадував щось середнє між вбранням британської наїзниці і французької жандарметки. Згадана особа завжди приїжджала заздалегідь, енергійно вилазила з машини і не менш енергійно у ритмі «ать-два!» прямувала до центру релаксації. Усі її рухи були економні і немов заздалегідь точно продумані й відшліфовані у тривалих тренуваннях. Наближаючись до входу, вона ніколи не дивилася у вікно «Орієнтал-клабу», хоча точно знала, що звідтіля зирять охоронці, стоячи за командою «струнко!».
Рівно о десятій до Орієнтал-клабу підлітала (саме підлітала) ще одна особа жіночої статі у розквіті літ, усміхнена, невагома і життєрадісна. У неї була летюча хода, незважаючи на дуже високі підбори. Її очі за скельцями круглих окулярів були широко розплющені, проте вони ніколи не бачили червоного світла на пішохідному переході, через який вона перелітала. Вона летіла вулицею і поширювала навколо себе запахи квітів і мигдалевих тістечок. Підлітаючи до центру релаксації, вона позирала своїми великими очима у вікно, звідкіля на неї дивилися широко розплющеними очима охоронці.
Зустрівшись поглядом з особами чоловічої статі, вона відразу ж опускала очі, шмигала своїм кирпатим носиком і впурхувала в двері.П’ять хвилин по десятій сонно в’їжджав на паркувальний майданчик білий «мерседес». Звідтіля повільно, з почуттям власної гідности виходила ще одна особа жіночої статі у розквіті літ. Вона була щоразу в іншій шубі, не кажучи вже про решту одягу. Жінка хряскала дверцятами, а ті незмінно хапали її за полу шуби. При цьому можна було помітити, що шуба накинута на голе тіло. Наблизившись до входу, вона з огидою дивилася на охоронців, що спостерігали за нею з вікна, рухаючи своїми борлаками, і корчила гримасу на знак глибокого презирства.