Павлiк Морозов

Лесь Подерв'янський

Павлік Морозов

Збірник

Павлік Морозов

Епічна трагедія

Всьо смєшалось в домє Яблонскіх.

Генерал А. Лєбєдь

ДІЙОВІ ОСОБИ

Павлік Морозов, піонер, атлетичний юнак, нордична краса і гітлерюгендівська зачіска, одягнутий просто і зі смаком в білу сорочку і короткі шкіряні штанці. З різних боків Павлік Морозов перетягнутий мілітарними шкіряними ремінцями.

Савва Морозов, батько Павліка Морозова, скупий і хтивий куркуль.

Щукін, друг Савви, такий же мудак, як і він.

Пєлагєя Нилівна, жінка Савви Морозова, мати Павліка Морозова, гарна, ще нестара жінка, схожа на Мать-Батьківщину з відомого плакату.

Павел Власов, побочний син Пєлагєї Нилівни, здоровенний, схожий на Кінг-Конга мужик, сильний і неймовірно тупий.

Генерал Власов, полюбовник Пєлагєї Нилівни, батько Павла Власова, фашистський перевертень і таємний агент Канаріса.

Канаріс, шеф абверу Третього рейху, в трагедії не з'являється.

Філін, здоровенна і жирна сова, виконує обов'язки агента генерала Власова.

Учитель атеїзму, плюгавий мужчіна в бухгалтерських нарукавниках.

Альонушка і Іванушка, фольклорні потвори, існуючі в нашій підсвідомості.

Зєвс, божественний вождь і вчитель, в трагедії не з'являється.

Сфінкс, кровожерна, підступна і хтива міфологічна потвора, з пазурами, крилами, цицьками і пиздою.

Микола Островський, сліпий пророк храма Аполлона.

Сука і Блядь, кровожерні хімери помсти, богині гівна, мух і менструації, так звані Ерінії.

Клімакс, вісник богів, насилаємий на Суку і Блядь.

А також піонери, куркулі, фашисти, бляді, примари, чорти, дракони, горгони і медузи.

Дія відбувається в глухій сибірській тайзі під час Другої світової війни.

ДІЯ ПЕРША

Величний хвойний ліс з мхами, ліанами, ялинами і кедрами. Де-по-де до них самітньо тулиться берізка. Чути піонерський горн. Через чащобу пробирається піонерський загін.

Сховавшись за сосною, на загін зловісно уха здоровенний філін.

Філін.

Угу-угу-угу-угу…

Павлік Морозов (підходить до Учителя атеїзму, який веде загін).

Я знаю, це фашист угука на сосні,

Склада він карти наших болотів,

Щоб переслати їх Гудеріану.

Філін.

Угу-угу-угу…

Учитель атеїзму.

От падло,

Шкода, маузер свій дома я забув!

Філін (іронічно).

Угу…

Павлік Морозов.

Узнать він хоче тайни піонерські,

А потім побіжить і закладе

Гудеріану всі секрети наші.

Учитель атеїзму.

Ти перебільшуєш, Павлуша, як завжди.

Скоріш за все, ексгібіціоніст забрався на сосну.

Дівчаток недозрілих наших хоче він

Злякать з сосни зненацька видом хуя.

Чого робити там фашисту, не пойму я?

Філін.

Угу…

Павлік Морозов.

Це знають ще у яслах малі діти,

Шо лучше перебдіть, ніж недобдіти.

Катаймо на сосну, стягнем його за яйця

І спитаєм документа. А як не покаже,

То почнемо пиздить. Ото натішимся!

Я пиздити люблю! Людей, також жінок,

Курей, свиней, собак… Особенно

Я кошенят люблю топити. Як приємно!

Сидиш собі спокійно на відрі і палиш люльку,

А воно, маленьке і дурне, все тичеться у сраку.

Так хороше, шо пісню заспіваєш, а потім

їх лопатою порубиш на шматочки

Та й викинеш к хуям.

Нєт, всьо-такі природу я люблю!

І Родіну, бєрьозку і рябіну.

Люблю я куст ракіти над рєкой…

Філін дерева).

Край родной, на вєк любімий,

Гдє найдьош єщьо такой?…

Учитель атеїзму.

От бачиш – наші там. А ти – кругом шпіони.

Ето снайпер, молодой боец.

Павлік Морозов (бере в руку здоровенну ломаку).

А як шпіон, тада єму піздєц!

Павлік кида снаряд філіну в голову, філін пада з страшним стуком, як мішок з гамном. Павлік бере філіна за ноги.

Павлік Морозов (передражнює вожатого).

Снайпер! Молодой боец!.. А как же,

Прямо ворошиловський стрілок!

Павлік з розмаху пиздить важким філіном об берізку, якій зовсім недавно признавався в любві. Берізка ламається.

Учитель атеїзму (до дітей).

Дєті, сейчас ми хором плюнем

На цього Філіна. Раз-два-три!..

Діти хором плюють і сразу же запевают вєсьолу пісню про кузнєчіка. Обряд очищєнія на цьому закінчується, і загін, ламаючи на своєму путі дерева, суне в тайгу, залишаючи за собою дохлого філіна, поламану берізку, бички, консервні банки і гандони.

М'якою, тигристою ходою входить генерал Власов. На ньому красиві сині галіфе, шашка і папаха.

Генерал Власов (поміча Філіна).

От блядь, таки мудак нарвавсь!

І знов я без связного залишився.

А йобаний Канаріс, мудодзвон,

Пиздить в своїй їбучій шифрограмі,

Шо Філіну залізного хреста присвоїв фюрер.

Мабуть, вже посмертно…

Власов підніма філіна за ноги.

Ну шо, падлюка, ще нє охладел?

Філін (одкрива одне око).

Канаріс нє піздєл?

Генерал Власов.

Шоб ти сказивсь, ушастий долбойоб!

Так налякав, шоя ледь неусравсь

В свої красиві нові галіфе

І нову вєщь красиву чуть не спортів.

Докладувай мерщій!

Філін.

Я узнав маршрути

Тих наглих пацанів в коротких штанях,

Шо об берізку пиздили мене.

Вони ідуть на дальнії болота,

В яких усяка водиться гидота,

Учитель атеїзму їх веде,

Щоб донести, шо все це предрассудки,

Шо чорт– це видумки, вампіри – п'яні шутки,

А прівідєнія – безстидні проститутки,

Які за руб залізуть в склеп сімейний.

Їм поїбать, шо там жмури лежать, —

Бєзнравствєнні падорви!

Генерал Власов.

Ну-ну, вже розпиздівсь, пташиний гуманіст,

Жан Жак Руссо… Асам передавив

І виїбав усе, шо в лісі менш за тебе!

Диви, яка пустиня навкруги:

Ні зайчика, ні мишки, ні білочки!

Філін.

Зато гадюки єсть і кровожерна рись.

Жить стало лучше, стало вєсєлєє,

Теперь жить стало просто заїбісь!

Генерал Власов.

Ходім, ушаста блядь, за цими мудаками!

Вони шукають те, чого нема,

Шоб довести, шо його не існує.

Так часто містики, доведені до краю

Шуканням чорта, думають,

Що раз його нема, то й нема і бога.

А після цього сруть у алтарі

І в дароносицю. Аж тут приходить чорт

У синіх галіфе, і саме час задуматись,

Шо раз він появивсь, то і бог десь рядом ходить.

Люди, люди, ці дурні казли!..

Як остопиздили мені містичні бляді,

Обвішані восточною хуйнею,

Шо перед тим, як взяти хуя в рота,

Повинна привести себе у резонанс

З ефіром світовим. Кістляві атеїстки,

Шо лекції читають кугутам про Марс

І іншу поїбєнь, а кугути

Їбуть їх довгими сумними вечорами

Десь під коморою, а та тіки сопить,

А крикнути стісняється, падлюка,

Бо з города приїхала в костюмі

І дулю накрутила в голові,

Совсем не в кайф їбать таку колоду

Бєзчувствєнну! Та і клікуши тоже хороши —

Стоять на цвинтарі, простягши загрібайла,

А як не даш їм грошей, то січас обматюкають

І плюнуть на пальто, шо і хімчистка

Потім не почистить! Куди не кину оком стомленим —

Кругом хуйня. Заябують мене питання сучі:

Шо лучше – бездуховність, розпатлана самиця злоїбуча,

Шо верхи на скаженім бугаї

Шаленим чвалом мчить в пампасах предранкових

У нікуда? Або духовність смирна, шо перстами,

Покрученими від поліартріту,

Показує нам, де дорога к храму?

В храмі тім залізо ржаве лежить у різних позах

І гнила картопля…

О, блядський смисл життя, якщо ти єсть!..

Філін.

Ти тоже розпиздівся на весь ліс,

Начальник, ну просто романтизмом

Повіяло і Байроном набзділо трохи…

Шо ж ти не пішов в поети,

А подавсь в шпіони?

Генерал Власов.

Справа в тому, шо п ...

Быстрая навигация назад: Ctrl+←, вперед Ctrl+→