Книги вам точно понравятся
Книгогид это:
  • Доступ к тысячам книг
  • Персональные рекомендации
  • Рецензии пользователей
  • Авторские полки
больше не показывать
«Збірник віршів В ОБОРОНУ ХЛІБА»

Читать онлайн «Збірник віршів В ОБОРОНУ ХЛІБА»

Автор

Олійник Борис

В ОБОРОНУ ХЛІБА

Юначе мій, чиєїсь мами сину,

Зодягнений на джинсовий мотив,—

Я вже завмер, коли ти... півхлібини

«В дев'ятку» натреновано вгатив!

Солоним потом заливає спину...

Футбол, як бачиш,— не солодка гра!

Перепочинь. Та поговорим, сину.

Бо є про що. І — вже давно пора.

Я просто, не домішуючи меду,

Скажу:

коли ти замахнувсь ривком

Ударить хліб,

твоя весела кеда

Мені під серце влучила носком.

Ти вдарив так,

що потемніло в оці,

І по державні крайні рубежі

У всіх, що пухли в сорок шостім році,

Від жаху похолонуло в душі.

І у батьків, які на полі ратнім

Ділили хліб, мов долю у бою,

Відкрилися старі солдатські рани,

І заболіли в смерті на краю.

І в матерів, коли ти через луки

Котив хлібину, як футбольний м'яч,

Так застогнали, затужили руки,

Немов по них ти потоптавсь навскач.

Ми всі із хліба виростали, сину,

Із праці себто — чуда із чудес,—

Яка нас охрестила на Людину,

Піднявши з чотирьох до піднебесь.

Нас кликав хліб на добре, чесне діло

До братнього, трудящого коша.

Ми в нім шануємо не тільки тіло,

У нім народна світиться душа.

І я тобі сказати чесно мушу:

Ти можеш лущить м'яч, немов горох,

Але коли вже замахнувсь на душу,—

Дивись, щоб не спіткнувсь... на чотирьох!

***

ВИБІР

Над штормом, над шабельним зблиском,

Над леготом теплим в житах

Гойдається вічна колиска

Маятником Життя.

Життю - ні кінця, ні начала.

І вічно по колу землі:

Комусь - лебеді від'ячали,

Комусь - ще сурмлять журавлі.

Один передбачливо очі

Прикрив ще за крок від межі,

Ввійшовши клітиною ночі

Тихенько: чи жив, чи й не жив?

А інший - на кроки не міряв:

Летів, і гримів, і...

. згорів,

І люди відкрили в сузір'ях

Зіницю нової зорі.

Коли б загадали: - Хочеш,

Одне лише слово твоє -

І вища - лаврова! - почесть

Чоло твоє обів'є, -

Я б вибрав найвищу почесть:

У чистім і чеснім бою

На чорному мармурі ночі

Зорю записати свою!

***

ДИВОВИЖА

Про світ увесь казати не берусь,

а все ж траплялась і мені нагода

у світі многоликім побувати,

що гув, як вулик, у стонадцять мов,

дивуючи одмінністю ландшафтів,

повір'їв, рас, і рис, і кольорів.

Та з-поміж див, дивин і дивовиж —

одне —

ніяк збагнути не в спромозі.

І щоб сказати: надто вже замудре,

так ні ж — простішого дарма й шукати!

...Є тип людей, чи, пак, стереотип,

що зустрічається у кожнім краї

клішований:

в Канаді чи у Штатах,

в Японії, на Фіджі чи в Парижі

(немовби їх з держави у державу

везуть поперед тебе: тільки вчора,

здається, у Нью-Йорку розвітались,

а він уже у Бельгії стрічає,

хоч в іншім строї, а з лиця — той самий).

З ним вельми легко увійти в контакт:

говорить мовами усього світу,

достоту жодної не знаючи.

Одначе

для діла — саме стільки, скільки треба.

(Для серця ж...

А до чого тут воно,

коли про діло йдеться?)

Як правило, натурою широкий,

без комплексу місцевих сентиментів,

він незлобливо, зверхньо посміється

над вашим і тутешнім пережитком,

чи, “хай по-твоєму,— патріотизмом”.

Обніме широко,

через моє плече

на власну позираючи лівицю

з годинником японським: чи не довго?

І тільки вже біля самого трапу,

одвівши очі, кине мимохідь:

“Ну, як воно ведеться там у нас...

У вас, пробачте, як тепер живеться?”

І, схаменувшись, похапцем наклеїть

зневажний сміх модерного хлопчини,

що вчасно збувсь наїву хутірського;

“Усе ще там... про корінь гудемо?”

І, жестом міжнародним поплескавши

по рукаві, пластмасове докине:

“Ну що ж, давай... Лети в своє гніздо.

Салют усім!” — і кроком діловитим

господаря, вважай, усього світу

сягнисто рушить у людський загал ...

Все готово!
Мы собрали для вас персональную книжную подборку на основе ваших предпочтений.
Рекомендации
Вход на сайт
Читайте, ставьте оценки и делитесь с друзьями