Читать онлайн «Етикет»
Автор Ольга Фреймут
В. Скляренко
Етикет
Навіщо потрібен етикет?
Етикет… Це слово здається нам чимось далеким від повсякденності. Воно нагадує про старовинні замки і лицарів, королів та придворних, пишні прийоми та бали. Багато хто вважає, що етикет – це правила поведінки для «парадних» моментів життя. Але чи так це насправді? Давайте заглянемо у словник.
Як бачите, етикет охоплює всі ситуації, у яких відбувається спілкування між людьми, тобто комунікація. Тому, якщо ми живемо не в пустелі, нам аж ніяк не уникнути знайомства з ним. Відомий філософ А. Шопенгауер наводить образ, який дуже доречно відображає ведінку людей у суспільстві: «коли люди вступають у тісне спілкування між собою, їхнє поводження нагадує дико що намагаються зігрітися в холодну зимову ніч.
Етикет (від французького etiquette, що у свою чергу походить від грецького слова ethos – звичай, характер) – це установлений порядок поводження де-небудь (у певних соціальних колах, наприклад при дворах монархів, у дипломатичних колах і т. ін. ). У сучасних умовах розрізняють повсякденний, гостьовий, діловий, військовий етикети, – дипломатичний протокол і етикет тощо.
Їм холодно, вони притискаються один до одного, але чим сильніше вони це роблять, то болючіше вони колють один одного своїми довгими голками. Змушені через біль уколів розійтися, вони знову зближаються через холод, і так – усі ночі безперервно». Отже, етикет забезпечує оптимальну відстань між людьми, яка дає їм можливість отримувати душевне тепло і водночас позбавляє болісних «уколів».
У давні часи етикету надавалося настільки важливе значення, що майже в усіх мовах з’явилися слова, які означають вільне володіння всіма його правилами.
Якщо людина почувається у сфері спілкування мов риба у воді, про неї можна сказати, що вона ввічлива. Або – в неї хороші манери. Чи ще одне, майже забуте сьогодні слово – комільфо. Воно означало людину, яка дотримувалася правил світського поводження. Французи розрізняли бонтон (гарні манери) та моветон (манери погані).Англійці однією із загальновживаних цінностей суспільства вважали пристойність. Пристойна поведінка – це щось трохи більше за слі-дування правилам спілкування. Вести себе пристойно означало чітко дотримуватися моральних норм.
Хороші манери має той, хто найменшу кількість людей ставить у незручне становище.
Саме мораль вказувала, як джентльмени та леді повинні були вдягатися, рухатися, розмовляти. Втім, з часом хороші манери стали чимось на зразок дуже зручної ширми. У XX столітті ця думка висловлювалася майже відверто. Наприклад, так: «Гарні манери – це розум, освіченість, смак та стиль, які перемішані настільки майстерно, що вам уже не потрібні розум, освіченість, смак та стиль».
Дуже часто виникає питання: як пов’язані між собою поняття «етикет», «мораль», «пристойність», «ввічливість»…
Звичайно ж, вони близькі за значенням, але чи є між ними різниця? Яке з них можна вважати найголовнішим? Давайте спробуємо розібратися в цьому питанні.
Найбільша розкіш на світі – це розкіш людського спілкування.
