Інститут ім. Альберта Ейнштейна
ДЖІН ШАРП
Від диктатури до демократії
K
онцептуальні засади здобуття свободи
ББК 66 Ш 26
Українське видання побачило світ завдяки фінансовій підтримці Інституту ім. Альберта Ейнштейна
Ш 26 Шарп Дж. Від диктатури до демократії: концептуальні засади здобуття свободи / Ін–т ім. А. Ейнштейна.
ІSBN 966–665–174–2
Книга «Від диктатури до демократії» вперше опублікована у Бангкоці 1993 р. Комітетом з відновлення демократії у Бірмі спільно з Хітом П’яінгом (Khit Pyaing, The New Era Journal). З того часу книгу було перекладено принаймні вісьмома мовами та видано, зокрема, в Сербії, Індонезії і Таїланді. У Сполучених Штатах Америки книгу видано двічі. Для української версії автор надіслав більш актуальну статистичну інформацію. Український переклад книги здійснений Мар’яною Шипош з англійської мови за другим американським виданням.
ББК 66
Усі матеріали публікації перебувають у громадському користуванні і можуть відтворюватися без попередньої згоди автора. Посилання на це джерело вітається.
Передмова
Протягом багатьох років автора цих рядків хвилювало, як можна запобігти встановленню диктатури чи позбутися її.
Такий інтерес частково пояснюється переконанням, що людську особистість не має права пригнічувати чи знищувати жоден режим. Переконання зміцнювалося із перечитуванням літератури про важливість дотримання прав людини, про природу диктатури (від Арістотеля до аналізу тоталітаризму) та її історію (особливо нацистського й сталінського режимів).
Протягом кількох років автор знайомився з людьми, які жили й страждали при правлінні нацистів, пройшли через концентраційні табори. У Норвегії ми познайомилися з тими, хто боровся з фашистами і вижив, а також дізнались про тих, хто загинув. Ми розмовляли з євреями, яким вдалося уникнути фашистських лабетів, а також людьми, які допомагали рятувати їх.
Відомості про терор комуністичного правління у різних країнах переважно зібрані з літератури й меншою мірою – шляхом особистих контактів. Наслідки правління цих режимів видаються авторові тим більш жахливими, що диктатура встановлювалася під гаслами звільнення від гноблення та експлуатації.
За останні десятиріччя справжнє обличчя сучасних диктатур у таких країнах, як Панама, Польща, Чилі, Тибет і Бірма, відкрилось завдяки зустрічам з людьми, що приїхали з цих країн. Від жителів Тибету, які боролися з китайською комуністичною агресією, росіян, очевидців і учасників перевороту у серпні 1991 р. , тайців, які мирним шляхом запобігли поверненню до військового правління, ми отримували свідчення підступної природи диктатури.
Почуття гніву та обурення жорстокістю, а також захоплення спокійним героїзмом хоробрих чоловіків і жінок зміцнились після відвідання місць, в яких небезпека усе ще залишалася великою, але спротив хоробрих тривав. Це поїздки до Панами під час правління Норьєги, до Вільнюса (Литва) у період радянських репресій, відвідання площі Тяньаньминь у Пекіні під час святкової демонстрації свободи й у ту страшну ніч, коли на неї вперше були введені броньовані машини піхоти, а також штабу демократичної опозиції «визволеної Бірми» у джунглях Мейнерплау.
