Читать онлайн «Листя землі. Том 1»
Автор Владимир Дрозд
Annotation
«Справжній літописець свого буття — сам народ, письменник — лише вуста його… Десятиліттями я записував і збирав свідчення людей, які пройшли крізь великі випробування новітнього часу, їхні поривання і надії, їхні думи, досвід їхнього життя, нерідко — трагічний, духовний пошук народу — основа цього роману». Так сам автор писав у передмові до журнальної публікації першої частини «Листя землі». Уже перша публікація привернула увагу багатьох читачів, що розуміються на високохудожньому літературному слові. Авторитетні критики називали з'яву роману подією року. Твір висунутий на здобуття Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка. «Перед нами — правдива, чесна і багато в чім незвична для читача книга, — пише в передньому слові до цього видання Юрій Мушкетик. — Кращі сторінки книги — це діалог митця з вічністю, з Богом і — з часом».
Володимир Дрозд — широковідомий письменник. Він автор багатьох романів, повістей, оповідань, що перекладені російською, а також багатьма європейськими мовами.
Володимир Дрозд
Передмова
Від автора
Книга Нестора
Із Книги днів
Книга про любов і ненависть
Із книги днів
Повість про Опанаса
Із Книги днів
Слово про землю горіхову
Із Книги днів
Казання про розор Пакуля
Із Книги днів
Книга Кузьми, сина Семирозумового
Із Книги днів
Житіє Христі, душею у добрі скупаній
Із Книги днів
Діяння Михаля Громницького
Із Книги днів
Дума про Дарину, матір дітей людяцьких
Із Книги днів
Книга жертвоприносінь
Із Книги свідчень
notes
[1]
[2]
[3]
[4]
[5]
[6]
[7]
[8]
[9]
[10]
[11]
[12]
Володимир Дрозд
ЛИСТЯ ЗЕМЛІ
Книга доль і днів минущих
Передмова
Юрій Мушкетик
Книга доль і днів — не лише минущих…
Не поспішай, читачу, відкладати книгу, яку ти узяв до рук, хоч не для легкого, не для розважального читання вона.
На сторінках цієї книги — кров, біль і стогін багатостраждального народу нашого. У книзі цій — голоси наших батьків, дідів і прадідів, почуті чутливим до болю народного письменницьким серцем.
Художню оцінку новій багаторічній роботі відомого письменника Володимира Дрозда може скласти лише час. Можливо, і справді стане вона, як замислювалося автором, своєрідною українською Книгою буття, народним епосом доль і днів минущих. Можливо, засипле її пісок років і десятиліть і завтра будуть написані про той час інші книги, талановитіші, яскравіші. Хто візьме на себе роль судді, хто може впевнено винести присуд складному літературному творові? Але одне можна сказати уже сьогодні напевно: перед нами — правдива, чесна і багато в чім незвична для читача книга. Книга про долю поколінь, які стали творцями і жертвами незнаного досі в історії за його масштабами і глибиною соціального досліду.
В епічному романі «Листя землі» немає готових відповідей на болючі «питання, які сьогодні розбудили совість кожного з нас. Та й не справа не художника слова — пропонувати готові відповіді. Кращі сторінки цієї книги — це своєрідні протуберанці зболеного людського розуму — розуму, що сумнівається і дошукується істини. Кращі сторінки книги — це діалог митця з вічністю, з Богом і — з часом, справді, як писав поет, неповторним, невмирущим. Неповторним — бо історія ще не знала такої сили соціальних і національних катастроф, краще б не знала вона їх і в майбутньому. Невмирущий — бо духовний досвід поколінь, так тяжко здобутий, матиме неперехідне значення для усього людства, доки й існуватиме саме людство.
