Описание книги
Він згорів на 26-му році. Про радощі і смутки його недовгих літ оповів батько поета, затамувавши біль по великій втраті: «Так багато фатального в його передчасно погаслім житті, що мимохіть спадає на думку образ давньої Мойри, котра була для нього винятково жорстока й грубо насміялась над усіма його мріями й надіями, принаймні наскільки стосувалось це його особисто» А втім, замкнувшись у своїй кімнаті в Ялті, щоб у цілковитій самотині померти, не скаржився поет на фатальність долі. І вже ослабло...
Він згорів на 26-му році. Про радощі і смутки його недовгих літ оповів батько поета, затамувавши біль по великій втраті: «Так багато фатального в його передчасно погаслім житті, що мимохіть спадає на думку образ давньої Мойри, котра була для нього винятково жорстока й грубо насміялась над усіма його мріями й надіями, принаймні наскільки стосувалось це його особисто» А втім, замкнувшись у своїй кімнаті в Ялті, щоб у цілковитій самотині померти, не скаржився поет на фатальність долі. І вже ослаблою рукою написав свої останні чотири рядки, в яких ідея незмарнованості життя висловлена якнайскромніше і водночас якнайглибше: В країні ясній, де я вмираю,— У білій хаті, над синню бухти, Я не самотній, я книгу маю З друкарні пана Мартина Кухти. У видавництві Мартина Кухти 1913 року у Вільні вийшла перша й остання збірка Максима Богдановича «Вінок». Та ім’я його як поета, критика та публіциста не сходило зі сторінок преси десять років (1907—1917), а повне видання творів, здійснене в 1927—1928 роках, складає два томи. Талант і невичерпна енергія пророкували М. Богдановичу бути класиком білоруської літератури, великим поетом XX віку. Книга «Лірика» автора Максим Богданович оценена посетителями КнигоГид, и её читательский рейтинг составил 8 из 10.
Для бесплатного просмотра предоставляются: аннотация, публикация, отзывы, а также файлы для скачивания.
- Просмотров: 229
- Рецензий: 0
- Переводчики: не указаны
- Серия: Перлини світової лірики
- ISBN (EAN): не указаны
- Языки: Украинский
- Возрастное ограничение: не указано
- Год написания: 1967
0 оценок
Посмотрите еще
Лірика Гафіза (бл. 1300—1389) — справжня перлина світової поезії. Видатний перський поет, класик таджицької літератури, який за професією був богословом-коранознавцем і правником, створив неперевершені за формою вірші-газелі. З середньовічного Ірану долинає до нас могутній і свіжий голос генія, іронічне вільнодумство поета, що захланності феодалів та релігійному фанатизмові протиставляв незалежніс...
Юліуш Словацький увійшов в історію польської і світової літератур передусім як великий драматург і автор поеми «Беньовський», однак і так звані «малі поетичні жанри» в його геніальній спадщині стоять в ряду найбільших досягнень світової лірики. Вірші його — це схвильований поетичний коментар доби, пристрасне, часом болюче шукання дороги до вільної вітчизни і визволеного народу. Тут злились в єдине...
«Безсмертного Беранже» (К. Маркс), короля пісні, знала вся Франція. Народ був його музою. Пісні Беранже співали всюди: в шинках, на вечірках, на вулицях, на барикадах. Тремтіли короновані тирани, падали трони, майоріли прапори свободи — і всі історичні акції французький народ здійснював під акомпанемент вільних, веселих, дошкульних пісень Беранже.
Поезії Верхарна притаманний глибокий і органічний зв'язок з народним підґрунтям, з історією країни, минулою і теперішньою, з прогресивними національними традиціями в літературі і мистецтві. Це традиції, закладені Ш. де Костером, з яким Верхарн споріднює глибоке проникнення в суть національного характеру та специфіку національного побуту, гостре відчуття справжнього історизму, дієве волелюбство. Це...
Написано 0 рецензий