Кшиштоф Зануссі
Страта двійника
© Кшиштоф Зануссі, 2016
© Едвард Жебровський, правонаступники, 2016
© Л. В. Хворост, переклад укра-їнською, 2016
© В. М. Карасик, художнє офор-млення, 2016
Це видання здійснено за підтримки Інституту книжки в Кракові
This publication has been subsidized by Instytut Książki – the © POLAND Translation Programme
Кшиштоф Зануссі
Едвард Жебровський
Неприступна
Дія відбувається на околиці великого міста, в районі багатих, у стилі модерн, вілл, що потопають у зелені й оточені високими залізними штахетами. До однієї з таких вілл, наче рятуючись від когось, підбігає молодий чоловік років двадцяти п’яти. На ньому джинси й куртка, на плечí велика важка сумка. Обличчя брудне, з носа йде кров, права рука перев’язана носовичком, на якому також плями крові. Добігши до хвіртки, на якій висить табличка з написом «Роздрібним торгівцям не турбувати», він натискає на кнопку дзвінка.
З домофону відповідає жіночий голос.
Жіночий голос: У чому річ?
Він: Нещасний випадок. Мені треба зателефонувати.
Жіночий голос: Не розумію. Хто це?
Він: Мене побили. Я хочу подзвонити по телефону.
Жіночий голос: Телефон є в кав’ярні, п’ятсот метрів звідси. Прямо і ліворуч.
Він: Будь ласка, це дуже терміново. На мене напали. Треба повідомити…
Домофон мовчить.
Він: Боже милий, що за район?! Уже третій будинок, до якого мене не пускають! Послухайте, ви теж можете опинитися в такій ситуації!
Тиша.
Жіночий голос
Він
У вікні за відслоненою фіранкою проглядається жіноча постать.
Жіночий голос
Спрацьовує автоматичний замок, молодик прочиняє хвіртку, кидається до будинку й опиняється у великому порожньому передпокої. Крізь матове скло дверей видніє жіночий силует.
На маленькому столику в кутку стоїть телефон.
Жіночий голос
Він прямує до телефону.
Він: А як зветься ця вулиця?
Жіночий голос: Ґрюнвальдштрасе. Але, будь ласка, не називайте її.
Він
Він набирає номер. Чекає з’єднання. Вона спостерігає за ним із-за дверей.
Жіночий голос: Зайнято?
Він: На жаль.
Жіночий голос: Куди ви телефонуєте?
Він: До приятеля. Щоб він приїхав по мене.
Жіночий голос: Ви можете викликати таксі.
Він повертається до телефону.
Він: Спробую ще раз. Трохи пізніше.
Жіночий голос: Але вже не звідси. Я ж вам сказала, що поблизу є кав’ярня.
Він
Жіночий голос не озивається.
Він
Жіночий голос: Як це сталося?
Він: Сам не знаю. Раптом напали, їх було троє… Так зненацька… Почали мене бити. Я намагався захищатися…