Коротке і довге

Книга ця - різнобарвний клубок ниточок-історій, вели­ких і малих, яскравих і тьмяних. Павло Кирик експеримен­тує з ракурсом подій - від кута зору, від оповідача змінюється і сенс, обставини набувають іншого значення, постають у новому світлі. Ця книга показує альтернативи розказаних історій, варіанти їх розуміння і інтерпретації. Спочатку ми глядачі у великому залі: усе яскраве світло - на сцені, ...

«Дзеркальний куб» — це неевклідовий погляд на поезію. Єдність часу, місця і дії тут тільки позірна і тримається на непевних нитках експресії. Тексти об’єднані у цикли, що не означає, ніби їх насправді щось об’єднує. Тому найкраще сприймати цю збірку як нескладений кубик Рубіка, усі клітинки якого, однак, дзеркальні.

Книгу Марини Соколян «Цурпалки» варто розцінювати початком цілком автономного й самобутнього творчого досвіду, який не покладається на домінуючі в 90-х роках знакові системи. Втім, окремої уваги заслуговує висока культура слова письменниці, що мотивується — у першу чергу — доброю освітою.

Коли хорош? донецьк? д?вчата сприймають по-українськи, коли Йогансен ?з Буковськ? спокушають на неконтрольован? (дозволен?) атракц?ї, а суч. укр. поети пишуть листи до цнотливих мантелеп, не ходитиме лише про секс. Йтиметься про концептуальн?ш? реч?. Прим?ром, незл? бажання вкотре подохнути.

У дебютн?й книжц? Олега Криштопи з?бран? опов?дання, коротк? новели й уривки з роману-анамнезу "Пляма". На думку критик?в, ця проза, наснажена ф?лософським траг?змом, дотична передус?м до людського серця.

Зб?рка "Ф?єста ?нф?кованих" вм?стила вибран? поез?ї 1993-1999 рок?в. Зб?рка в?дбиває непростий шлях автора. Але йдеться не про "творчу стезю", а про шлях углиб - до кор?ння своєї душ?. Ця зб?рка символ?зує завершення духовного формування поета.

Дебютна книжка Карини Тумаєвої «ZOO» відразу ж здивує читача неочікуваними, як для такої юної авторки, самоспоглядальними поезіями. Водночас вона знаменує появу нового покоління в українській літературі, що приходить на зміну «двотисячникам». Це дивовижний коктейль алюзій, ме тафор, присвят, з якого прозирають непрості слова, складені в поетичні тексти, які компонуються у химерну мандрівку трам ва...

«Маски» Юлії Мусаковської – не просто збірка поезій, а інтригуюча гра на три дії, де співіснують денні й нічні декорації, лірична драма й містичні інтермедії. У темних коридорах та вузьких вуличках зустрічаються заблукалі пілігрими, архетипні жінки, привиди та інші химерні істоти. Драматичне дійство, що відбувається на сторінках книги, вкотре потверджує гамлетівську тезу про світ як театр. Це вдал...

Ц? в?рш? не лише про любов - кров, а передус?м про покинут? корабл? - спале?ну шк?ру. Чи бол?тиме це читання? Ц?лком мож?ливо. Якнайперше сам?й авторц?, кр?зь метафори якої проглядає д?алог?чний безм?р, в?д якого вона не ховається. Навпаки - см?ливо запрошує нас до своїх св?т?в: видимого - не дуже.

Передмова Ростислава Семківа, післяслово Сергія Жадана. Поезія Богдана-Олега Горобчука - це напівбожевільна через багатства реалій модерного світу відеокамера, котра знову і знову намагається відшукати щось стале, проте не в змозі зупинити свій нескінченний пошук. Потворне і жахливе ба-чить Горобчук, гарне і яскраве він бачить. Не впорядковує, не встигає осмислити, просто бачить, фіксує, відкид...