13012181530

Читать онлайн «Шевченків міф України»

Автор Оксана Забужко

Оксана Забужко

Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу

Зміст

Тлумачення методу:

що є національно-консолідуючий авторський міф …5

Сто років ідеологізуючого шевченкознавства: чи тільки з соціально-політичних причин? — «Кобзар» — не тільки література. Приналежний типологічний контекст: від Данте до Стріндберґа. Претензії модернізму на авторський міф і їх поразка.  — Історична ґенеза авторського міфа та його логіка: від середньовічного християнського світу до національних «уявних спільнот» через «малу есхатологію» архетипального автора-героя.  — Шевченко як реформатор православ'я. Культ Шевченка — типовий культ житійного героя.  — Авторський міф як модель чуда: життя здійсненого призначення. Троїста структура міфа: ідея спільноти — ідея авторового життя — об'єктивація в художнє ціле.  — Рації та інтуїції філософського шевченкознавства. Вразливість гіпотези про Шевченків дуалізм.

Шевченків міф як духовний розкол:

Україна versus імперія …41

Чи є наратор «Кобзаря» петербурзьким інтеліґентом? — До питання про український дуалізм.  — Шевченко як перший український національний інтеліґент: самовизначення щодо літературних попередників, настанова на культурну емансипацію, нова парадиґма співжиття з імперією.  — «Кобзар» — книга полемічна.  — Опозиція «Україна—Росія»: міфолоґема «двох сіл».  — «Художник» і «Петербурзький текст російської літератури»: проблема страждання — мазохізм чи потреба істини? — Естетика демонічного: Петербург у Міцкевича, Пушкіна і Шевченка. «Комедія» як кінець «Петербурзького тексту».  — Український чорт і проблема Гоголя.  — «Сон»: антисвіт в антитексті.  — Град Сатани проти Граду Божого (вісь «Петербург-Київ»), Братство і упиризм як дві форми кровного зв'язку (Україна і Росія).  — В обороні Шевченкового «інтернаціоналізму»: підлеглість національного етичному.  — Метафізичний гріх Росії — неситість — і його оприсутнення в соціальній структурі імперії.  — Цар — культурний антигерой.  — Знову про «шашелі», або «малоросійське дворянство» в українській духовно-культурній історії: система вартостей і її фатальність.  — Соціально-революційний смисл Шевченкового міфа: від Малоросії до України.

Шаман-християнин у профанному світі

(Автор-герой як міфологічний наратор) …83

Про крос-темпоральну єдність міфологічного тексту.  — «Якось-то йдучи уночі»: внутрішній монолог героя як Шевченкова summa philosophiae; циклічна повторюваність мотивів — принцип міфологічного мислення.  — Кобзар і Кобзар Дармограй: двійниковість українських і російських писань.  — Два шляхи пізнання зла: шаман і відьма.  — «Враг-супостат» і онтологічна природа зла.  — Шевченко і К'єркеґор: прото-екзистенціалізм, або зрячість до зла як істинна моральність.

 — Перший екзистенційний вибір — між малярством і літературою: частиною і цілим.  — Архетип «кобзаря», його становлення і функція в міфі.  — Три стадії шляху міфологічного автора-героя: естетична — етична — релігійна. Обраний і обираючий.

Україна вічна й історична.

Топологія українського аду …102

Україна як міфологічний концепт: ідеал буття чи проклін нереалізованости? — Чому Шевченко — «наш первий історик». — Історизм як «пророцтво про минуле», або правда фізична й метафізична.  — Ляпас у Петрозаводську («Юродивий»): праведник у Содомі. Дітовбивство в Умані («Гайдамаки»): Сатурн серед сатурналій. Українська версія земного аду: вимушена упиризація і розпад народного тіла.  — До проблеми національного пророка: «кобзар» як Vates ludens; щирість і лицедійство.  — Шевченко і давньоюдейські пророки: націотворчість — самотність — богоборство «ізраїлевого» типу.  — «Заповіт» — угода з Богом про свою посмертну «залежність».  — «Зла» і «добра» кров.  — Метафізичний гріх України: зневоленість.  — Воля суб'єктивна і об'єктивна.  — Два топоси українського аду: бунт (демонічна інверсія волі) і сон (богозневажна відмова від буття). До символіки сексуальних образів: «покритка» і «москаль»; дівоцтво й «неісторичність».  — Схід і Захід України за Шевченком.  — Архетип могили.  — Козаки як «заложні мерці»: покута за «славний гріх». Трагічна вина за Геґелем і Шеллінґом.  — Альтернатива малої есхатології: шлях святости.  — Альтернатива великої есхатології: міленарність.  — Паралельні пари: «козак у могилі — дівоча душа» (минуле), «москаль — покритка» (теперішнє). Зацикленість історії. — Визвольна місія Слова.  — Шевченків міф сьогодні.