Спогади юнацьких днів 1897-1906: Українська студентська громада в Харкові і революційна українська партія (РУП)

Юрій Жерардович Коллард належить до тих діячів, які, хоч і були чужого походження, зв'язали все своє життя з Україною і всі свої сили віддали їй. Здається, мало є таких народів, які, хоч, на протязі довгих століть самі жили в неволі, вміли б так як український привабити та заімпонувати чужинцям, зокрема чужинцям чулим та ідейно глибоким. Ці чужинці пересякали українським способом життя і думання та ставали на службу поневоленої й забутої світом України (Петро Могила, Орлики, Милорадовичі, Капністи, де-Бальмени, Діндфорси-Русові, О'Коннор, Ю. Клен, О. Бурґгардт та багато інших), хоч для декого з них це особисто вигідним зовсім і не було. В даному разі перемагала ідея! Батько Юрія Жерар Коллард був бельгійцем, який працював за фахом, як інженер-аґроном в Україні, де й познайомився та одружився з матір'ю Юрія, що походила з старого козацько-шляхетського роду. Юрій Коллард народився 2 січня 1875 року в Морачові на Лівобережжі, а середню освіту здобув у Полтаві, де познайомився з Симоном Васильйовичем Петлюрою та з іншими діячами, які пізніше за незалежної української держави займали високі позиції. Після закінчення харківського технологічного інституту Ю. Коллард працював на різних посадах, спершу в Харкові (1903-7), опісля на будівництві транссибірської залізниці в Красноярську (1907-12) та кавказької залізниці в Катеринодарі на Кубані (1912-14). Під час першої світової війни Юрій Жерардович був спочатку головним інженером-будівничим Мурманської залізниці, звідкіль у 1916 році його переведено на Західній фронт. За часів Української Народньої Республіки (1919-20 рр.) Ю. Коллард був міністром транспорту і разом з урядом УНР переїхав до Відня, а опісля до Чехословацької Республіки, де в роках 1921-26 працював за фахом при Земському уряді на Закарпатті. Звільнений з праці як небажаний елемент (український націоналіст), Юрій Жерардович переїхав на Моравію, де працював у різних містах, аж поки в 1935 році не осів на постійно в Брні. Перед наступом большевиків на початку 1945 року виїхав з Чехословаччини і прибився нарешті до Авґсбурґу, де жив постійно аж до своєї смерти – 3 січня 1961 року – ведучи своє власне будівельне підприємство. Книга «Спогади юнацьких днів 1897-1906: Українська студентська громада в Харкові і революційна українська партія (РУП)» автора Юрій Коллард оценена посетителями КнигоГид, и её читательский рейтинг составил 0.00 из 10.
Для бесплатного просмотра предоставляются: аннотация, публикация, отзывы, а также файлы для скачивания.