Уведомлений еще не было
7.8
Автор - Люко Дашвар
Подписчики

Люко Дашвар

1957 г.
Ірина Чернова
Кураторы

Краткая биография автора

Люко Дашвар (настоящее имя Ирина Чернова * 1954, Херсон) - украинская писательница, сценарист, журналист. Лауреат литературной премии Коронация слова: в 2007 году роман «Село не люди» получил II премию, в 2008 за «Молоко с кровью» (или «Каприз») стала дипломантом конкурса, а 2009-го ее роман «Рай.Центр» получил диплом «Выбор издателей».Родилась в Херсоне. Имеет два высших образования: Одесский институт легкой промышленности (инженер-механик), Академия государственного управления при Президенте У...

Люко Дашвар (настоящее имя Ирина Чернова * 1954, Херсон) - украинская писательница, сценарист, журналист. Лауреат литературной премии Коронация слова: в 2007 году роман «Село не люди» получил II премию, в 2008 за «Молоко с кровью» (или «Каприз») стала дипломантом конкурса, а 2009-го ее роман «Рай.Центр» получил диплом «Выбор издателей».Родилась в Херсоне. Имеет два высших образования: Одесский институт легкой промышленности (инженер-механик), Академия государственного управления при Президенте Украины (магистр государственного управления). В журналистике с 1986 года. Окончила курсы сценарного мастерства голливудского профессора Ричарда Креволина. С 1991 года - главный редактор херсонской молодежной газеты. Потом работала председателем комитета по делам прессы и информации Херсонской облгосадминистрации. С 2001 года главный редактор газеты «Крестьянская заря». Некоторое время работала журналистом и редактором женских журналов.Творческая деятельность Начала писать сценарии для кино: «ЛунаОдесса» и «Время - это все». С 2006 года занимается только литературной деятельностью. Первый роман «Село не люди» был отмечен второй премией «Коронация слова 2007», а второй «Молоко с кровью» - премией «Коронация слова 2008». В марте 2008 получила награду журнала «Друг читателя» за лучший литературный дебют (роман «Село не люди»). «Молоко с кровью» признан победителем конкурса «Книга года БиБиСи 2008». В 2009 году в свет выходит третья книга автора «Рай. Центр », которая получила диплом« Выбор издателей »на конкурсе« Коронация слова 2009 ».Люко Дашвар. Замість автобіографії Вперше із свободою вибору я стикнулася, коли мені стало вісім. Мама пожаліла, умовила тата і батьки віддали мене до школи на рік пізніше за однолітків, тож саме у вісім, коли у першому класі мені на груди почепили зірочку з портретом хлопчика–Ілліча, я вперше дізналася, що найбільше від усіх на Землі повинна любити Батьківщину і його. Леніна. А хотілося – маму з татом. Звичайно, на той час я точно знала хто такий Ленін і яке щастя він приніс трудовому народу, але до тих пір ніхто так настирливо не вимагав від мене зробити остаточний вибір.З тиждень, день у день, після школи я стирчала на даху гаража, що вмостився у кінці двору, і жахалася власних підступних думок: Батьківщина з Леніним фатально програвали і я не знала, як з цим жити. Рішення прийшло несподівано і враз. Батьківщина здалася лагідною і доброю, як мама. А тато… Тато точно був таким же сильним, розумним і мужнім, як Ленін. Приголомшена власним відкриттям, я тепер без зупинки відповідала, что найбільше люблю Батьківщину і Леніна. І усміхалася хитрувато, бо ніхто не здогадувався про мою велику таємницю: мова йшла про маму й тата.Наївна брехня може врятувати хіба що дитину. Подорослішала й зрозуміла: казати те, що думаєш – надзавдання у будь–якому віці. Важко. А перед батьками й донині соромно, бо мама – незрівняно рідніша, добріша і лагідніша за Батьківщину. Не зрадить, не лишить, не відвернеться. Та й Леніну до мого тата… У четвертому класі нам почали викладати українську мову. Як іноземну. Можна було надати довідку, звільнитися від уроків української і гасати собі по шкільному подвір ї цілих сорок п`ять хвилин. Розкіш! І я би вимолила у батьків ту довідку, та – «на панщині пшеницю жала…» І книжка у батьківській бібліотеці – «Образотворче мистецтво Т.Г.Шевченка». Мені й досі пензль Шевченка подобається більше віршів.Клас п`ятий, шостий – далі було! Як у всіх. Дві вищі освіти – Одеський інститут легкої промисловості (інженер–механік), Академія державного управління при Президентові України (магістр державного управління) У журналістиці з 1986 – це за покликом. Лінотипи, метранпажі – я застала технології двадцятих років у вісімдесяті. Які комп`ютери?! Ювелірна ручна праця – регіональна журналістика. Після розпаду СРСР редакційний колектив Херсонської «молодіжки» обрав мене головним редактором. Після – такий кар`єрний зліт! Голова комітету у справах преси і інформації Херсонської облдержадміністрації. Здавался би – шкребися по тій драбині. Звільнилася – перехрестилася. Ні, чиновцництво таки – стан душі. І я заснувала свою газету. Дві. У Херсоні. Реклама – гут! Соціальні проблеми – жах! Політика – «голосуйте за…» А який азарт, Боже ж ти мій! В останній рік минулого століття, у деньПеремоги 9 травня невідомі розграбували редакцію, не лишивши і папірця. Суди? Розслідування? Облиште! Неслухняних до нігтя – реалії регіональної журналістики.З початку? Інші невідомі порадили – ідь краще… Нове тисячоліття моя сім`я зустрічала у однокімнатній орендованій квартирі на Троєщині. Капітал – двісті баксів і старий комп`ютер. Попереду – будь що за примхами уяви. Земляк–херсонець звільнив одну з кімнат свого офісу у серці Подолу і сказав: «Працюйте!» Бережи його, Боже! Як впряглися…У 2001–ому Селянська партія України шукала головного редактора для партійної газети. «Селянська зоря»… Найемоційніші часи. По селах… А листи… Рубрику вигадала – «Пам`ятаю все життя». Хитро – аби людина розповіла про єдиний факт, який буде пам`ятати усе своє життя. Що за історії! Що за шквал болю, щастя, натхнення і мрій! Вигадати – неможливо.Забути – не виходить. Потім журнали – від «Історій з життя» до жіночих глянцевих. І це – позаду. Закінчила курси сценарної майстерності голівудського професора Річарда Креволіна. Це ж цікаво – писати сценарії для кіно. Порилася у старих файлах – за десяток років хронічних творчих спроб накопичилося немало текстів російською. Ні! Не видавалися. Нікому не показувала. Чи спробувати українською? З 2006–го займаюся тільки цим – пишу історії. І українською, і російською. І для друку. І для кіно. Далі як? Як Бог дасть, бо попри всі життєві сумніви (Терези – що поробиш!) беззастережно вірю тільки у Бога, беззаперечно ціную тільки свободу вибору. Так, це не гарантує щастя, але чи варто метушитися заради того, чому людство так і не спромоглося знайти чіткого визначення?
На нашем книжном сайте Вы можете скачать книги автора Люко Дашвар в самых разных форматах (epub, fb2, pdf, txt и многие другие). А так же читать книги онлайн и бесплатно на любом устройстве – iPad, iPhone, планшете под управлением Android, на любой специализированной читалке. Электронная библиотека КнигоГид предлагает литературу Люко Дашвар в жанрах .

Творчество Люко Дашвар

На нашем сайте представлены 16 книг автора Люко Дашвар. Самая популярная по мнению наших читателей "".

Современная проза
6.0
0
0
Бит? є. Гоцик
Бит? є. Гоцик

Гоцик ан? хвилини не сумн?вався: Люба померла. Але що для нього означала ця втрата? Повернення до р?дного села й перетворення на фермера, який шукає дружину? Швидко знудився. Л?пше вже все покинути й податися св?т за оч?, кудись до Європи, де саме понев?ряється його мати. Дивак ?л?я стає його супутником у мандрах - п?дступним другом - в?рним ворогом. Разом вони д?литимуть чужий скарб - чужу д?вчин...

Современная проза
8.2
0
0
Рай.центр
Рай.центр

Чи можна досягти усп?ху, не зрадивши себе? Люба впевнена, що так. Вона вчиться, працює в заможн?й родин? - нав?ть змогла приборкати нахабну господиню. Але неспод?вано перед д?вчиною постає виб?р - залишатися гордою - самотньою чи бути поруч з коханим хлопцем, мати якого - та сама ж?нка, в якої вона працювала...

Литература на иностранных языках
8.2
0
0
Биті є. Макар. Книга 1
Биті є. Макар. Книга 1

Ще зі студентських років Макар мріяв про багатство. Тепер він розривається між улюбленою справою, остогидлою коханкою і дівчиною своєї мрії. Його недовге щастя побудоване на брехні, тому одного дня він втрачає все. Чи стане йому сил все повернути? За що він буде боротися? За кохання? Гроші? Чи за власну душу?

8.2
0
0
Биті є. Макс. Книга 2
Биті є. Макс. Книга 2

Кохання до Люби перевернуло життя Макса. Але дівчина зникла, і в душі хлопця ятриться кривава рана. Хто винен у цьому? Батьки? Кохана? Він теж хоче зникнути, аби знову з`явитися іншим, сильним. І опиняється в глухому лісі без води, їжі. Тут він відкриває нові, темні та жахливі, грані своєї душі... Уникнувши пазурів смерті, Макс зустрічає дівчину. Це шанс почати життя спочатку, але... Чи вийд...

Современная проза
6.0
0
0
Бит? є. Макс
Бит? є. Макс

П?вроку незалежност? - на б?льше Макса не вистачило. Заради чого в?н б'ється головою об глуху ст?ну порвав ?з батьками, злидарює? Його д?вчина втекла, не п?дтримала його в?дчайдушних спроб стати мужчиною? Прийняти ф?нансову допомогу р?дних - гидувати нею - оце по-Максовому, так чинить справжн?й метросексуал! В?н не став героєм для коханої, коли вона тонула, а тепер за власн? грош? купує соб? право...

Современная проза
8.4
0
0
На запах м'яса
На запах м'яса

Що змусило молоду дівчину з великого міста втекти до глухого села й оселитися в занедбаній хатині, а хазяйновитого та заможного майстра на всі руки перетворило на алкоголіка, який працює за пляшку? Вони стануть одне для одного справжнім еліксиром, що подарує зцілення та забуття. Але чи зможуть вони притлумити той потяг до "м'яса", що йде з самого низу людської натури?

Современная проза
8.2
0
0
Село не люди
Село не люди

Над селом зорі ясніші, у селі квіти пахнуть п’янкіше, сільські дівчата дорослішають раніше. Катерині усього тринадцять, а її серце належить чоловікові набагато старшому, та ще й одруженому. У селі все безпосередньо: якщо люблять, то вже до безтями, якщо ненавидять, то щонайзапекліше, якщо пробачають, то від щирого серця…Історія, у якій любов і смерть, чистота і гріховність стоять пліч-о-пліч – нас...

Любовный роман
8.8
0
0
Молоко с кровью
Молоко с кровью

Какое счастье - встретить свою половинку и полюбить! Когда душа взлетает до небес, когда понимаешь: вот твоя судьба... Первой красавице на селе Марусе-румынке под стать Лешка - умный, красивый, успешный, - жить бы им, как королям. И какое дело ей до соседа, щуплого рыжего Степки-немца в поломанных очках? Вот только почему-то по ночам ходит он к сиреневому кусту возле Марусиной хаты, и каждый раз...

Похожие авторы