Игорь Калинец

Игорь Калинец - поэт и прозаик, один из главных представителей так называемой «позднешестидесятнического» поколения и диссидентско-самиздатовского движения в Украине, политзаключенный. Живет и работает во Львове. Автор семнадцати поэтических сборников, написанных в период между серединой шестидесятых и 1981 годом. Почетный доктор Львовского национального университета имени Ивана Франко.Поэтическое творчество Калинца, по предложению самого автора, принято хронологически разделять на две главные части: девять книг, написанных перед заключением в 1972 г. (Из них официально в СССР опубликовано было только первую - «Огонь Купала», 1966, остальные функционировала в самиздатовских обращения) и восемь - написанных во время заключения и на выселении (до 1991 функционировали только в самиздате). Согласно этому делению и было подготовлено и выпущено два тома стихов Калинца - «Пробужденная муза» (Варшава, 1991) и «Невольничья муза» (Балтимор - Торонто, 1991).В 1991 сборник избранных стихов «Тринадцать аналогий» издано было также в Украине и в России.Иллюстрации к сборнику стихов Игоря Калинца «Открытие вертепа», которые были напечатаны в Лондоне под названием «Стихотворения из Украины», создал в 1969 Богдан Сорока. Это побудило КГБ возбудить уголовное дело против художника, десятилетия его произведения запрещали выставлять и упоминать его имя в прессе. Другие сборники поэта: "Подытоживая молчание" (1971), "Коронация чучела" (1972), "Брак с полынью" (1995), "Слово продолжающееся" (1997), "Терновый цвет любви" (1998).Один из самых тонких исследователей поэзии Калинца Даниил Гузар-Струк в предисловии к «невольничьей музы» выделяет «три главные течения» в его поэзии: «воспевание культуры, любовно-эротическое стремление и общественный протест». Высокая культура поэтического мышления и речи, любовь к текстовым стилизаций, чрезвычайная формальная изобретательность присущи Калинцу на протяжении всего его творческого развития, а такие черты как эрудиция, ироничность, благородство в обращении с словом делают эту поэзию без преувеличения выдающимся явлением.Именно с появлением в украинском литературном процессе Калинца начались дискуссии о необарокко. Украинское барокко действительно можно рассматривать как один из источников инспираций Калинца, другим таким источником является, безусловно, творчество Богдана-Игоря Антоныча. Еще одна весьма интересная особенность: поэт никогда не писал отдельных стихов, его метод заключался в создании циклов, в свою очередь они перерастали в книги (свидетельство «структуралистского» видение мира).Творчество Калинца существенно повлияла на многих украинских поэтов поздних поколений, оказавшись очень созвучным новейшим поэтическим поискам. После возвращения из заключения и выселения 1981 Калинец, по его словам, вполне замолкает как поэт и становится «импресарио бывшего Игоря Калинца». Между тем пишет и публикует сказки для детей (например, «Дураки сказки», 1998), готовит переиздание собственных стихов. В 1994 журнал «Современность» опубликовал его повесть «Помолимся звездам дальним», написанную еще в 1972 году во время пребывания в следственном изоляторе львовской тюрьме. Однако Калинец остается прежде поэтом, создателем весьма индивидуального, легко узнаваемого (при всей стилистической разнообразия) и в то же время удивительно целостного мира.__________Ігор Калинець— поет і прозаїк, один із чільних представників так званої «пізньошістдесятницької» генерації і дисидентсько—самвидавного руху в Україні, політв'язень. Живе і працює у Львові. Автор сімнадцяти поетичних збірок, написаних у період між серединою шістдесятих та 1981 роком. Почесний доктор Львівського національного університету імені Івана Франка.Поетичну творчість Калинця, за пропозицією самого автора, прийнято хронологічно поділяти на дві головні частини: дев'ять книжок, написаних перед ув'язненням у 1972 р. (з них офіційно в УРСР опубліковано було лише першу — «Вогонь Купала», 1966, решта функціонувала у самвидавному обігу) і вісім — написаних під час ув'язнення та на виселенні (до 1991 р. функціонували тільки у самвидаві). Згідно з цим поділом і було підготовлено та випущено два томи поезій Калинця — «Пробуджена муза» (Варшава, 1991) та «Невольнича муза» (Балтимор — Торонто, 1991). 1991 року збірку вибраних поезій «Тринадцять аналогій» видано було також в Україні і у РосіїІлюстрації до збірки поезій Ігоря Калинця «Відчинення вертепу», які були видрукувані в Лондоні під назвою «Поезії з України» створив у 1969 Богдан Сорока. Це спонукало КДБ порушити кримінальну справу проти художника, десятиліття його твори забороняли виставляти і згадувати його ім'я у пресі. Інші збірки поета: "Підсумовуючи мовчання" (1971), "Коронування опудала" (1972), "Шлюб з полином" (1995), "Слово триваюче" (1997), "Терновий колір любові" (1998).Один із найтонших дослідників поезії Калинця Данило Гузар-Струк у передмові до «Невольничої музи» виокремлює «три головні течії» в його поезії: «оспівування культури, любовно-еротичне прагнення та суспільний протест». Висока культура поетичного мислення й мовлення, любов до текстових стилізацій, надзвичайна формальна винахідливість притаманні Калинцю упродовж усього його творчого розвитку, а такі риси як ерудиція, іронічність, шляхетність у поводженні зі словообразом роблять цю поезію без перебільшення видатним явищем.Саме з появою в українському літературному процесі Калинця почалися дискусії про необароко. Українське бароко і справді можна розглядати як одне із джерел Калинцевих інспірацій, іншим таким джерелом є, безперечно, творчість Богдана-Ігоря Антонича. Ще одна вельми цікава особливість: поет ніколи не писав окремих віршів, його метод полягав у творенні циклів, які своєю чергою переростали у книжки (свідчення «структуралістського» бачення світу).Творчість Калинця суттєво вплинула на багатьох українських поетів пізніших поколінь, виявившись дуже суголосною найновішим поетичним пошукам. Після повернення з ув'язнення та виселення 1981 року Калинець, за його словами, цілком замовкає як поет (завершене явище) і стає «імпресаріо колишнього Ігоря Калинця». Тим часом пише і публікує казки для дітей (наприклад, «Дурні казки», 1998), готує перевидання власних поезій. 1994 року журнал «Сучасність» опублікував його повість «Молімось зорям дальнім», написану ще 1972 року під час перебування у слідчому ізоляторі львівської в'язниці. Проте Калинець залишається передовсім поетом, творцем вельми індивідуального, легко впізнаваного (за всієї стилістичної різноманітності) і в той же час напрочуд цілісного світу.
На нашем книжном сайте Вы можете скачать книги автора Игоря Калинца в самых разных форматах (epub, fb2, pdf, txt и многие другие). А так же читать книги онлайн и бесплатно на любом устройстве – iPad, iPhone, планшете под управлением Android, на любой специализированной читалке. Электронная библиотека КнигоГид предлагает литературу Игоря Калинца в жанрах .