Уведомлений еще не было
8.0
Автор - Борис Антоненко-Давидович
Подписчики

Борис Антоненко-Давидович

1899 г. – 1984 г.
Борис Антоненко-Давидович
Кураторы

Краткая биография автора

Борис Антоненко-Давидович (справжнє прізвище: Давидов; 5 серпня 1899, Засулля (тоді Полтавщина, тепер Сумщина) — 8 травня 1984, Київ) — видатний український письменник, також літературний перекладач; член літературної організації Ланка-МАРС; дослідник проблем розвитку й культури української мови.Жертва сталінського терору.Народився у родині робітника-залізничника. Дитинство провів у Росії. У 15-річному віці втратив батька.Закінчив Охтирську гімназію (1917 р.); навчався на фізико-математичному фа...

Борис Антоненко-Давидович (справжнє прізвище: Давидов; 5 серпня 1899, Засулля (тоді Полтавщина, тепер Сумщина) — 8 травня 1984, Київ) — видатний український письменник, також літературний перекладач; член літературної організації Ланка-МАРС; дослідник проблем розвитку й культури української мови.Жертва сталінського терору.Народився у родині робітника-залізничника. Дитинство провів у Росії. У 15-річному віці втратив батька.Закінчив Охтирську гімназію (1917 р.); навчався на фізико-математичному факультеті Харківського університету, історико-філологічному факультеті Київського університету, які не закінчив у зв'язку зі зміною суспільного ладу й погіршенням матеріального стану. Брав участь у визвольних змаганнях 1917—1920-х роках: служив у лавах Запорізького корпусу 1918 року та Армії Директорії 1919 року. Обіймав посаду коменданта Мелітополя (1918 р.). Очолював відділ освіти Охтирського району (1920-ті роки).Був членом УКП, секретарем її Київського губкому. Після її ліквідації до жодної сили не належав. Працював у відділі культури редакції газети «Пролетарська правда», згодом був відповідальним секретарем журналу «Глобус». Брав участь у літературній дискусії 1925–1927 років. Був членом літературної группи "Ланка - МАРС", до якої також належали Валер'ян Підмогильний, Григорій Косинка, Євген Плужник, Дмитро Фальківський, Тодось Осьмачка, Борис Тенета, Іван Багряний, Гордій Брасюк, Марія Галич та ін. Писати Борис Антоненко-Давидович почав ще в гімназійні роки. Перші публікації — 1923 року (оповідання «Останні два» і драма «Лицарі абсурду»).Його творчий шлях поділяють на два періоди: перший — від 1923 до 1933 року. другий — від 1957 до 1984 року. Перший період становить 14 книжок, окремі нариси, рецензії, замітки. Найважливіші твори: «Запорошені силуети» (1925), «Тук-тук» (1926), «Синя волошка» (1927), «Смерть» (1928), «Справжній чоловік» (1929), «Печатка» (1930), «Землею українською» (1930)). Лишились незавершеними романи «Січ-мати» і «Борг», доля останнього невідома.Арешти 1933 року та самогубства М. Хвильового й М. Скрипника змушують Антоненка-Давидовича виїхати до Казахстану, де він працює при державному видавництві над антологіями казахської літератури українською мовою й української літератури казахською. Робота не була завершена.5 січня 1935 року арештований. За сфабрикованою справою засуджений до смерті. Причина репресії над ним була його відмова відмовлявся зросійщувати словники української мови у підросійській УРСР. А створені їм праці попадали під увагу спецслужби СРСР, що боролася з «інакомислячими». Вищу міру покарання було замінено на 10 років таборів. Вини не визнав.Ув'язнення відбував у СИБЛАГу, БАМЛАГу (Урульга), під час війни перебував у СІЗО БУКАЧЛАГу, однак справу його переглянули і відправили на шахту Букачачинського табору. Працював землекопом і шахтарем, що суттєво підірвало здоров'я. Лише переведення на легшу роботу — рахівника, бухгалтера, а згодом — санітара і фельдшера — зберегло письменнику життя. Відбувши термін, повернувся в Україну, однак 1946 року був знову арештований і без суду позбавлений волі. Згодом був засуджений на довічне заслання у село Малоросєйка Больше-Муртанського району Красноярського краю.1957 року повернувся до Києва. Реабілітований, відновлений у членах Спілки письменників. Працює редактором у журналі. Видає збірки репортажів «Збруч» (1959) та «В сім'ї вольній, новій» (1960). 1961 року в журнальному варіанті з'являється роман «За ширмою». Окрім цих творів, до другого періоду творчості належать «Золотий кораблик», «Образа», «Так воно показує», «Слово матері», «Вибрані твори» (1967) з передмовою критика Леоніда Бойка.Видав мово- й літературознавчі праці: збірки статей «Про що і як» (1962), «В літературі й коло літератури» (1964), літературно-критичні й теоретичні нариси «Здалека й зблизька» (1969), роздуми над культурою української мови «Як ми говоримо» (1970). Залишив спогади про С. Васильченка, Є. Плужника, Б. Тенету, М. Рильського, В. Сосюру, процес СВУ.В 1966 вийшов друком перекладений Антоненком-Давидовичем українською мовою з російської роман Г. Ф. Квітки-Основ'яненка «Пан Халявський».У 1960-1970-х підтримує зв'язки з творчою молоддю, що склали дисидентські кола. У зв'язку з відмовою свідчити на суді над В. Морозом, зазнає тиску: його перестають друкувати (тобто позбавляють можливості заробітку), обшукують і вилучають папери та друкарську машинку, цькують у пресі.З листа Б. Антоненка-Давидовича до Д. Нитченка від 6 січня 1971: "Офіційно мене не покарано за відмову давати свідчення на суді, як того можна було сподіватись, але неофіційні санкції вже почались: знято в журналі «Україна» вже ухвалену до друку мою повість «Завищені оцінки», не друкуються в «Літературній Україні» мої дальші мовні нотатки «Ваговиті дрібниці» й, нарешті, не буде видано додаткового тиражу «Як ми говоримо». Отож навряд чи зможу я наступного 1971 року «порадувати читачів новими творами», як Ви того мені бажаєте… Взагалі, в літературі тепер настанова — писати «виробничі» та «колгоспні» романи, до чого я аж ніяк не мастак. Ну, що ж — доведеться писати «для вічности», відкладаючи написане в папку «Як умру, то прочитайте»…Серед творів написаних «у стіл» «Сибірські новели», оповідання «Спокуса», «Гроза», «Так воно показує», «Чистка». У цей час за кордоном (у Болгарії, Польщі, Англії, Канаді, США, Австралії) активно рецензують, перекладають і перевидають деякі твори письменника: книжка «Як ми говоримо» отримала схвальну оцінку в російському журналі «Вопросы литературы» та в журналі Польської Академії наук «Slavia orientalis» (1972 рік); Станіслав Рихліцький переклав польською мовою роман «За ширмою» («Za parawanem», 1974), цей роман перевидала в Австралії філія ОУП «Слово» та було підготовлено його переклад англійською мовою.Характеристика творчості:Початковий етап творчості позначений боротьбою ліричного («Синя Волошка»), комічного («Просвітяни») та драматичного («Пиріжки, пиріжки») настроїв. Пізніші твори першого періоду творчості написані у неореалістичному стилі («Тук-тук», «Печатка»). Збірка «Паротяг ч.273» — зразок соцреалізму, до якого письменник вимушений був звернутися через політичний та економічний тиск. Серед творів післяреабілітаційного періоду — дитячі оповідання «Як воно починалося», класично реалістичні твори «За ширмою», «Образа», «Спокуса», «Завищені оцінки», а також твори, де художню засаду тісно поєднано з документальною: «Сибірські новели».Індивідуальний стиль Б. Антоненка-Давидовича — ясний і точний. Як зазначив Л. Бойко, «Автор свідомо уникає незвичних порівнянь чи ефективних велемовних фраз, щоб мимоволі не одвертати читацької уваги від суті оповіді… Вся увага митця зосереджена на тому, як би найощадливіше, а воднораз якомога точніше, повніше й виразніше донести до читацького серця та розуму головну думку, провідну ідею; полонити нашу увагу предметом своєї розповіді».
На нашем книжном сайте Вы можете скачать книги автора Бориса Антоненко-Давидовича в самых разных форматах (epub, fb2, pdf, txt и многие другие). А так же читать книги онлайн и бесплатно на любом устройстве – iPad, iPhone, планшете под управлением Android, на любой специализированной читалке. Электронная библиотека КнигоГид предлагает литературу Бориса Антоненко-Давидовича в жанрах .

Творчество Бориса Антоненко-Давидовича

На нашем сайте представлены 24 книги автора Бориса Антоненко-Давидовича. Самая популярная по мнению наших читателей "".

8.4
0
0
За ширмою
За ширмою

Глибоко психологічний роман Б. Антоненка-Давидовича "За ширмою" порушуе давню проблему, що хвилювала і хвилюватиме не одне покоління людей - тему батьків і дітей. Автор показує безмежну метеринську любов і трагедію сина, який надто пізно зрозумів, яке велике і святе слово "мати". Внаслідок черствого й байдужого ставлення молодого лікаря Олександра Постоловського до своєї рідное неньки гине стар...

7.6
0
0
Смерть
Смерть

Пов?сть українського письменника Бориса Антоненко-Давидовича була написана в 1926-1927 роках. Уперше видрукувана в м?сячнику "Життя й революц?я" 1927 №№ 10-12. Та окремою книжкою вийшла в 1928 р. (Київ, "Державне видавництво України").

8.0
0
0
На шляхах і роздоріжжях: спогади, невідомі твори
На шляхах і роздоріжжях: спогади, невідомі твори

У спогадах видатного майстра слова, лауреата Шевченківської премії Бориса Антоненка-Давидовича «На шляхах і роздоріжжях» йдеться про революційні й національно-визвольні змагання 1917-1919 років в Україні та збройну боротьбу за Українську Народну Республіку, активним учасником якої був майбутній письменник. "На шляхах і роздоріжжях" - цінний мемуарний твір, що був вилучений у автора працівниками...

8.0
0
0
Сибірські новели
Сибірські новели

Збірка оповідань «Сибірські новели» — це низка неповторних людських доль і характерів, яким з того чи іншого боку довелося пройти через криваву машину сталінських концтаборів. Ці характери і долі — більш ніж реалістичні, тому що вони — свідчення письменника, який дивом вижив у страшному пеклі… Хоча й маючи тематичну назву, збірка складається з оповідань різних за часом дії. Це саме новели з табор...

8.0
0
0
Нащадки прадідів
Нащадки прадідів

Роман "Нащадки прадідів" є першою частиною трилогії "Січ-мати", яку письменник не зміг скінчити та видати, бо вже починалися часи сталінського терору 30-х років. Уривки з роману "Нащадки прадідів" друкувались в 1926-1930 роках в журналах "Життя й революція" та "Глобус". Видавництво "Книгоспілка" готувало його видання окремою книжкою. Та невдовзі роман був заборонений комуністичною цензурою. Рома...

8.0
0
0
Печатка
Печатка

Невелика повість «Печатка» концентрує увагу читача на подіях української революції за доби Центральної Ради й Генерального Секретаріату. Динамічна оповідь, з багатьма гумористичними ситуаціями й драматичними сюжетними колізіями, має ще й ту вартість, що в ній автор, чи не єдиний у радянській літературі того часу, сміливо показав, що за ідею вільної України та за її революційний парламент Центральн...

8.0
0
0
СВУ
СВУ

Спогади видатного українського письменника Б. Антоненка-Давидовича про судовий процес СВУ, що відбувся 1930 р. в Харкові. Ці спогади вперше надруковано в часописі "Неопалима купина", 1994 №1 ........................................... Процес Спілки визволення України — показова справа, сфабрикована ОДПУ Української РСР наприкінці 1920-тих років, яка викривала вигадану антирадянську організацію...

8.0
0
0
Землею Українською
Землею Українською

Збірка літературних репортажів "Землею Українською" була вперше видана в 1930 р. в Києві. ........................................... "Землею Українською" - збірка талановитих зразків мистецького репортажу з подорожей автора по Україні. Тепер, через багато років, цей репортаж читається з таким само інтересом, як і в рік його появи. Гостре око і мисль спостережника, аналітичний перетин від деталі...

8.0
0
0
Золотий кораблик
Золотий кораблик

Автобіографічне оповідання. Написане 1959 р.

8.0
0
0
Крижані мережки
Крижані мережки

Автобіографічне оповідання. Написане 1924 р.

Похожие авторы