Олександр Кониський

Літературну діяльність почав 1858. У поезіях, повістях, драмах, опові­даннях обстоював українську національну ідею, проголошував теорію малих діл. Автор популярних поезій: «Я не боюсь тюрми і ката», «На похорони Т. Шевченка», інші, які, втім, стримано оцінюються критиками. В оповіданнях Кониський порушує проблему соціального й національного гноблення України в складі Російської імперії («Півнів пр...

Текст Державного гімну України і та духовний гімн української нації «Молитва за Україну» відносяться до пісень літературного походження, оскільки мають чітко визначених авторів. У першому випадку це Павло Чубинський (1839–1884), у другому – Олександр Кониський (1836–1900). Ці твори стали національними символами незламності і патріотизму. Любов до України, віра в її силу і міць, самовідданість – та...

«Семен Жук і його родичі» Олександра Кониського – це повість-хроніка, у якій автор представив образ українського інтелігента як людини нового типу***. Твір належить до найкращих зразків великої прози Кониського разом із повістю «Юрій Горовенко».

«За кригою» Олександра Кониського – оповідання про те, як молодий хлопець втопився у крижаній ріці, рятуючи кохану***. Розповідає цю історію його старенька мати, для якої втрата єдиного сина обернулася тяжким горем. Оповідання належить до найкращих зразків малої прози автора, серед яких також «Сестра-жалібниця», «Млин» та ін.